м. Радивилів, 35500 Рівненська область, вул. І. Франка, 11

тел(факс) +38(03633)43328 raduv@ukr.net

Радивилівський район


Радивилівський район існує з грудня 1939 року. До того територія нинішнього району входила до Кременецького і Дубенського повітів Волинської губернії. З Червоноармійського на Радивилівський перейменований у 1993 р.

У 1939 році край увійшов до складу Української РСР. Цьому передували Народні Збори Західної України, які відбулися у Львові 26—28 жовтня. Серед депутатів цих зборів були й представники Радивилівщини — Феодосій Додь, Ганна Токмина, Іван Івасюк, Павло Хейло, Ваврін Савчук та інші. Вони разом з іншими прийняли декларації про встановлення радянської влади на Західній Україні і прийняття її до складу СРСР з включенням до УРСР, про конфіскацію поміщицьких земель і передачу їх без викупу в користування селянам, про націоналізацію банків і великої промисловості.

У лютому 1940 року в області організували 856 сільських рад. У Червоноармійському і Козинському районах серед їх керівників були В. Ваврищук (Копані), С. Миколюк (Коритне), Д. Воронко (Перенятин), В. Бречко (Пустоіванне), К. Ступак (Дружба), С. Коритнюк (Теслугів), Л. Нагребецький (Хотин), Й. Станіславчук (Савчуки), М. Пасєка (Курсики), К. Ханенко (Солонів), С. Бігунський (Пляшева), П. Валентюк (Срібне), І. Гойда (Великі Жабокрики — Довгалівка). У березні відбулися вибори до Верховної Ради СРСР, від Рівненщини визначили повпредами секретаря обкому партії Бегму і колишню батрачку Єфимчук-Дячук. До Верховної Ради УРСР з участю й жителів наших районів було обрано 10 депутатів (С. Козічук, К. Хомич, П. Чабан та ін.).

У Червоноармійську почали діяти середня школа, школа робітничої та сільської молоді з українською мовою навчання (до 1941 р. в Червоноармійському районі було 28 шкіл, у тому числі 2 середні — в райцентрі і Крупці), в нове русло спрямовувалася художня самодіяльність, яка повинна була славити партію, визвольну місію Червоної армії, радянську владу. У такому ж напрямі зобов'язана була розгортати діяльність масова бібліотека в райцентрі.

1 грудня 1991 року жителі району, як і весь український народ, на референдумі підтримали Акт проголошення незалежності України. Одночасно проводилося опитування щодо повернення місту його історичної назви Радивилів та перейменування Червоноармійського району на Радивилівський. Лише 3 березня 1993 р. Верховна Рада України прийняла Постанову, якою місто Червоноармійськ перейменовано на Радивилів, а Червоноармійський район на Радивилівський.

РАДИВИЛІВ
У центральній частині — забудова вулиць Олександра Невського, Почаївської. На передньому плані — східний житловий масив. Фото Володимира Ящука

У 2002 р. завершено спорудження об'їзної автомагістралі біля міста на трасі E40 (Чоп—Київ). У 2004 і 2014  р.р. урочисто й велелюдно відзначалося 440-річчя і 450-річчя Радивилова, з цієї нагоди місцевою владою було багато зроблено для поліпшення благоустрою райцентру, площа і пішохідні доріжки в центральній частині вимощені тротуарною плиткою. У 2007 р. капітально, за європейськими стандартами, оновлено залізничну станцію Радивилів і вокзал — своєрідні в'їзні ворота в місто і весь Радивилівський район.

Радивилівський район поділяється на 21 територіальні громади : 1 міська та 20 сільських.

У районі:

  • 1 місто районного підпорядкування — Радивилів;
  • 73 села.

У Радивилівському районі Рівненської області нараховується 62 пам'ятки історії. У селі Пляшева розташований Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви», Свято-Георгіївський чоловічий монастир на Козацьких Могилах.

Пам'ятки архітектури: церкви в Пляшевій, Коритному, Митниці, Радивилові (св. Олександра Невського) та ін.

серпень 2019
пнвтсрчтптсбнд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031